Luke 24 (UKR) · Opened

1Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.On the first day of the week, very early in the morning, the women came to the tomb, bringing the spices they had prepared.

2Знайшли ж камінь відкочений від гробу.They found the stone rolled away from the tomb,

3І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.but when they entered, they did not find the body of the Lord Jesus.

4І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.While they were puzzling over this, suddenly two men in radiant apparel stood beside them.

5Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?As the women bowed their faces to the ground in terror, the two men asked them, “Why do you look for the living among the dead?

6Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,He is not here; He has risen! Remember how He told you while He was still in Galilee:

7глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.‘The Son of Man must be delivered into the hands of sinful men, and be crucified, and on the third day rise again.’”

8І згадали слова Його,Then they remembered His words.

9і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.And when they returned from the tomb, they reported all these things to the Eleven and to all the others.

10Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.It was Mary Magdalene, Joanna, Mary the mother of James, and the other women with them who told this to the apostles.

11І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.But their words seemed like nonsense to them, and they did not believe the women.

12Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.Peter, however, got up and ran to the tomb. And after bending down and seeing only the linen cloths, he went away, wondering to himself what had happened.

13І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.That same day two of them were going to a village called Emmaus, about seven miles from Jerusalem.

14І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.They were talking with each other about everything that had happened.

15І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.And as they talked and deliberated, Jesus Himself came up and walked along with them.

16Очі ж їх були вдержані, щоб не пізнали Його.But their eyes were kept from recognizing Him.

17Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?He asked them, “What are you discussing so intently as you walk along?” They stood still, with sadness on their faces.

18Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?One of them, named Cleopas, asked Him, “Are You the only visitor to Jerusalem who does not know the things that have happened there in recent days?”

19І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,“What things?” He asked. “The events involving Jesus of Nazareth,” they answered. “This man was a prophet, powerful in speech and action before God and all the people.

20як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.Our chief priests and rulers delivered Him up to the sentence of death, and they crucified Him.

21Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;But we were hoping He was the One who would redeem Israel. And besides all this, it is the third day since these things took place.

22тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,Furthermore, some of our women astounded us. They were at the tomb early this morning,

23і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.but they did not find His body. They came and told us they had seen a vision of angels, who said that Jesus was alive.

24І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.Then some of our companions went to the tomb and found it just as the women had described. But Him they did not see.”

25І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!Then Jesus said to them, “O foolish ones, and slow of heart to believe all that the prophets have spoken!

26Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?Was it not necessary for the Christ to suffer these things and then to enter His glory?”

27І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.And beginning with Moses and all the Prophets, He explained to them what was written in all the Scriptures about Himself.

28І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.As they approached the village where they were headed, He seemed to be going farther.

29Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.But they pleaded with Him, “Stay with us, for it is nearly evening and the day is almost over.” So He went in to stay with them.

30І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.While He was reclining at the table with them, He took bread, spoke a blessing and broke it, and gave it to them.

31Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.Then their eyes were opened and they recognized Jesus—and He disappeared from their sight.

32І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?They asked each other, “Were not our hearts burning within us as He spoke with us on the road and opened the Scriptures to us?”

33І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,And they got up that very hour and returned to Jerusalem. There they found the Eleven and those with them, gathered together

34як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.and saying, “The Lord has indeed risen and has appeared to Simon!”

35І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.Then the two told what had happened on the road, and how they had recognized Jesus in the breaking of the bread.

36Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.While they were describing these events, Jesus Himself stood among them and said, “Peace be with you.”

37Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.But they were startled and frightened, thinking they had seen a spirit.

38І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?“Why are you troubled,” Jesus asked, “and why do doubts arise in your hearts?

39Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.Look at My hands and My feet. It is I Myself. Touch Me and see—for a spirit does not have flesh and bones, as you see I have.”

40І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.And when He had said this, He showed them His hands and feet.

41Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?While they were still in disbelief because of their joy and amazement, He asked them, “Do you have anything here to eat?”

42Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).So they gave Him a piece of broiled fish,

43І взявши, їв перед ними.and He took it and ate it in front of them.

44Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.Jesus said to them, “These are the words I spoke to you while I was still with you: Everything must be fulfilled that is written about Me in the Law of Moses, the Prophets, and the Psalms.”

45Тодї розкрив їм розум розуміти писання,Then He opened their minds to understand the Scriptures.

46і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;And He told them, “This is what is written: The Christ will suffer and rise from the dead on the third day,

47і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.and in His name repentance and forgiveness of sins will be proclaimed to all nations, beginning in Jerusalem.

48Ви ж сьвідки сього.You are witnesses of these things.

49І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.And behold, I am sending the promise of My Father upon you. But remain in the city until you have been clothed with power from on high.”

50І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.When Jesus had led them out as far as Bethany, He lifted up His hands and blessed them.

51І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.While He was blessing them, He left them and was carried up into heaven.

52Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;And they worshiped Him and returned to Jerusalem with great joy,

53і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.praising God continually in the temple.

You’ve read Luke 24

Go deeper

You’ve read Luke 24

Go deeper