Mark 6 (UKRONPU)

1Ісус вийшов звідти та прийшов на Свою батьківщину, а Його учні йшли за Ним.Jesus went on from there and came to His hometown, accompanied by His disciples.

2Коли настала Субота, Він почав навчати людей у синагозі. Багато з тих, хто слухав Його, казали: «Звідки в Нього це? Що це за мудрість дана Йому? Як такі чудеса творяться Його руками?When the Sabbath came, He began to teach in the synagogue, and many who heard Him were astonished. “Where did this man get these ideas?” they asked. “What is this wisdom He has been given? And how can He perform such miracles?

3Хіба Він не тесля, син Марії? Хіба Він не брат Якова, Йосії, Юди та Симона? Хіба Його сестри не серед нас?» І вони спокушалися через Нього.Isn’t this the carpenter, the son of Mary and the brother of James, Joses, Judas, and Simon? Aren’t His sisters here with us as well?” And they took offense at Him.

4Ісус же сказав їм: «Не буває пророка без пошани, хіба тільки на своїй батьківщині, серед своїх родичів та у своєму домі».Then Jesus said to them, “Only in his hometown, among his relatives, and in his own household is a prophet without honor.”

5І не зміг там зробити жодного чуда, тільки зцілив кількох хворих, поклавши на них руки.So He could not perform any miracles there, except to lay His hands on a few of the sick and heal them.

6І дивувався через їхнє невір’я. Потім Ісус ходив по навколишніх селах і навчав.And He was amazed at their unbelief. And He went around from village to village, teaching the people.

7Покликавши до Себе дванадцятьох, Ісус почав надсилати їх по двоє, даючи їм владу над нечистими духами.Then Jesus called the Twelve to Him and began to send them out two by two, giving them authority over unclean spirits.

8Ісус наказав їм: «Не беріть у дорогу ні хліба, ні торбини, ні грошей у пояс, а тільки одну палицю.He instructed them to take nothing but a staff for the journey—no bread, no bag, no money in their belts—

9Взуйте сандалії й не беріть двох сорочок».and to wear sandals, but not a second tunic.

10Потім додав: «Коли увійдете в дім, там залишайтесь, поки не вийдете звідти.And He told them, “When you enter a house, stay there until you leave that area.

11Коли ж десь вас не приймуть або не слухатимуть, то, виходячи звідти, обтрусіть пил зі своїх ніг на свідчення проти них!»If anyone will not welcome you or listen to you, shake the dust off your feet when you leave that place, as a testimony against them.”

12Вони пішли та проповідували, щоб люди покаялись,So they set out and preached that the people should repent.

13і виганяли багатьох демонів, а багатьох хворих помазували олією та зцілювали.They also drove out many demons and healed many of the sick, anointing them with oil.

14Цар Ірод почув про Ісуса, оскільки Його ім’я ставало все більш відомим. Дехто казав: «Іван Хреститель воскрес із мертвих, і тому ці чудеса діються через Нього».Now King Herod heard about this, for Jesus’ name had become well known, and people were saying, “John the Baptist has risen from the dead! That is why miraculous powers are at work in him.”

15Інші казали: «Це Ілля!» А ще інші: «Це пророк, як один зі стародавніх пророків».Others were saying, “He is Elijah,” and still others, “He is a prophet, like one of the prophets of old.”

16Але Ірод, почувши це, казав: «Іван, якого я стратив, воскрес із мертвих».But when Herod heard this, he said, “John, whom I beheaded, has risen from the dead!”

17Бо Ірод, надіславши схопити Івана, зв’язав його та посадив до в’язниці через Іродіаду, дружину Филипа, свого брата, з якою він одружився.For Herod himself had ordered that John be arrested and bound and imprisoned, on account of his brother Philip’s wife Herodias, whom Herod had married.

18Іван казав Іродові: «Не годиться тобі одружуватися з дружиною твого брата!»For John had been telling Herod, “It is not lawful for you to have your brother’s wife!”

19Іродіада була ворожою до Івана та бажала вбити його, але не могла.So Herodias held a grudge against John and wanted to kill him. But she had been unable,

20Адже Ірод боявся Івана і, знаючи, що він чоловік праведний та святий, захищав його. Слухаючи Івана, він дуже непокоївся, однак слухав його з насолодою.because Herod feared John and protected him, knowing that he was a righteous and holy man. When he heard John’s words, he was greatly perplexed; yet he listened to him gladly.

21Та настав сприятливий день, коли Ірод святкував свій день народження й влаштував бенкет для своїх вельмож, воєначальників та старійшин із Галілеї.On Herod’s birthday, her opportunity arose. Herod held a banquet for his nobles and military commanders and the leading men of Galilee.

22Дочка Іродіади увійшла до них та затанцювала, і так сподобалась Іродові й тим, що сиділи разом із ним за столом, що цар сказав дівчині: ―Проси все, що бажаєш, і я дам тобі.When the daughter of Herodias came and danced, she pleased Herod and his guests, and the king said to the girl, “Ask me for whatever you wish, and I will give it to you.”

23І поклявся їй: ―Усе, що тільки попросиш, дам тобі, навіть і пів царства.And he swore to her, “Whatever you ask of me, I will give you, up to half my kingdom!”

24Вона вийшла та запитала в матері: ―Що мені просити? Її мати відповіла: ―Голову Івана Хрестителя.Then she went out and asked her mother, “What should I request?” And her mother answered, “The head of John the Baptist.”

25Тоді вона відразу увійшла до царя та просила: ―Хочу, щоб ти негайно дав мені на блюді голову Івана Хрестителя.At once the girl hurried back to the king with her request: “I want you to give me the head of John the Baptist on a platter immediately.”

26Цар дуже засмутився, але через клятву й тих, що сиділи з ним за столом, не схотів відмовити їй.The king was consumed with sorrow, but because of his oaths and his guests, he did not want to refuse her.

27Тож цар відразу надіслав охоронця, наказавши принести голову Івана. Той пішов до в’язниці та відрубав Іванові голову,So without delay, the king commanded that John’s head be brought in. He sent an executioner, who went and beheaded him in the prison.

28приніс її на блюді та віддав дівчині, а вона віддала її своїй матері.The man brought John’s head on a platter and presented it to the girl, who gave it to her mother.

29Коли про це довідались учні Івана, то прийшли, забрали його тіло й поклали в гробницю.When John’s disciples heard about this, they came and took his body and placed it in a tomb.

30Апостоли повернулися до Ісуса й розповіли Йому про все, що зробили і як багато навчили людей.Meanwhile, the apostles gathered around Jesus and brought Him news of all they had done and taught.

31Ісус сказав їм: «Ідіть тепер у пустинне місце та відпочиньте трохи». Адже багато було тих, хто приходив та відходив, і вони не мали часу навіть поїсти.And He said to them, “Come with Me privately to a solitary place, and let us rest for a while.” For many people were coming and going, and they did not even have time to eat.

32Тож відпливли на човні в пустинне місце, щоб бути на самоті.So they went away in a boat by themselves to a solitary place.

33Але люди побачили їх та впізнали, тож побігли пішки з усіх міст та дісталися до того місця раніше за них.But many people saw them leaving and recognized them. They ran together on foot from all the towns and arrived before them.

34Вийшовши на берег, Ісус побачив багато людей і змилосердився над ними, тому що вони були, як вівці, що не мають пастуха. І почав їх багато навчати.When Jesus stepped ashore and saw a large crowd, He had compassion on them, because they were like sheep without a shepherd. And He began to teach them many things.

35Коли минуло чимало часу, Його учні підійшли до Нього й сказали: ―Тут пустинне місце, і година вже пізня.By now the hour was already late. So the disciples came to Jesus and said, “This is a desolate place, and the hour is already late.

36Відпусти людей, щоби пішли в хутори та села, які навколо, та купили собі їсти.Dismiss the crowd so they can go to the surrounding countryside and villages and buy themselves something to eat.”

37Але Він сказав їм: ―Ви дайте їм їсти! Вони запитали: ―Чи нам піти купити хліба на двісті динаріїв і дати їм їсти?But Jesus told them, “You give them something to eat.” They asked Him, “Should we go out and spend two hundred denarii to give all of them bread to eat?”

38Ісус сказав їм: ―Скільки хлібів у вас є? Ідіть та подивіться! Дізнавшись, вони сказали: ―П’ять хлібів та дві рибини.“Go and see how many loaves you have,” He told them. And after checking, they said, “Five—and two fish.”

39Тоді наказав учням розсадити всіх на зеленій траві.Then Jesus directed them to have the people sit in groups on the green grass.

40І розсадили їх групами по сто та по п’ятдесят осіб.So they sat down in groups of hundreds and fifties.

41Ісус узяв ті п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши хліби, дав Своїм учням, щоб роздали людям. Так само роздали всім обидві рибини.Taking the five loaves and the two fish and looking up to heaven, Jesus spoke a blessing and broke the loaves. Then He gave them to His disciples to set before the people. And He divided the two fish among them all.

42Усі їли та наситилися,They all ate and were satisfied,

43і назбирали дванадцять повних кошиків із залишками від риби.and the disciples picked up twelve basketfuls of broken pieces of bread and fish.

44Тих, хто їв, було п’ять тисяч чоловіків.And there were five thousand men who had eaten the loaves.

45Відразу після цього Ісус звелів учням сісти в човен та переплисти на другий бік до Віфсаїди, а Він тим часом відпустить людей.Immediately Jesus made His disciples get into the boat and go on ahead of Him to Bethsaida, while He dismissed the crowd.

46Відпустивши народ, Ісус пішов на гору, щоб помолитися.After bidding them farewell, He went up on the mountain to pray.

47Коли настав вечір, човен був посеред моря, а Він залишився сам на березі.When evening came, the boat was in the middle of the sea, and Jesus was alone on land.

48Побачивши, що учні ледве веслують через супротивний вітер, близько четвертої сторожі ночі Ісус, ідучи по воді, пішов до них і хотів їх проминути.He could see that the disciples were straining to row, because the wind was against them. About the fourth watch of the night, Jesus went out to them, walking on the sea. He intended to pass by them,

49Коли учні побачили, що Він іде по воді, подумали, що це привид, і закричали.but when they saw Him walking on the sea, they cried out, thinking He was a ghost—

50Адже всі, хто Його бачив, були налякані. Ісус відразу заговорив до них: «Будьте сміливі! Це Я! Не бійтеся!»for they all saw Him and were terrified. But Jesus spoke up at once: “Take courage! It is I. Do not be afraid.”

51Тоді Він увійшов до них у човен, і вітер стих. Учні дуже в собі здивувалися,Then He climbed into the boat with them, and the wind died down. And the disciples were utterly astounded,

52адже не зрозуміли чуда з хлібами: їхнє серце було закам’яніле.for they had not understood about the loaves, but their hearts had been hardened.

53Перепливши море, вони прибули до Генезаретської землі й причалили.When they had crossed over, they landed at Gennesaret and moored the boat.

54Коли вони вийшли з човна, люди відразу впізнали Ісуса.As soon as they got out of the boat, the people recognized Jesus

55Вони оббігли всю ту околицю й почали на носилках приносити до Нього хворих.and ran through that whole region, carrying the sick on mats to wherever they heard He was.

56І куди б Він не заходив, – у села, міста або хутори, – скрізь на майдани виносили хворих і благали Його дозволити лише торкнутися до краю Його одягу; і всі, хто торкався, зцілялися.And wherever He went—villages and towns and countrysides—they laid the sick in the marketplaces and begged Him just to let them touch the fringe of His cloak. And all who touched Him were healed.

Mark 6

You’ve read Mark 6

Go deeper

Mark 6

You’ve read Mark 6

Go deeper